Difference between revisions of "Державна Хвалопесня Украины"

С Сибирска Википеддя
Айдать на коробушку Айдать на сыскальник
*>Robbot
m (робот добавил: be-x-old, cs, eo, es, he, hu, it, la, mk, ru, sv, vi удалил: be изменил: en, uk)
m (Приканать межувики)
 
(2 intermediate revisions by 2 users not shown)
Line 84: Line 84:
 
[[Category:Украина]]
 
[[Category:Украина]]
 
[[Category:Леполад]]
 
[[Category:Леполад]]
 
[[be-x-old:Ще не вмерла Україна]]
 
[[cs:Ukrajinská hymna]]
 
[[de:Schtsche ne wmerla Ukrajiny]]
 
[[en:Shche ne vmerla Ukrainy]]
 
[[eo:Ŝĉe ne vmerla Ukraina]]
 
[[es:Sche ne vmerla Ukraina]]
 
[[fi:Štše ne vmerla Ukrajina ni slava ni volja]]
 
[[fr:Chtche ne vmerla Ukraïna]]
 
[[he:המנון אוקראינה]]
 
[[hr:Šče ne vmerla Ukrajina]]
 
[[hu:Ukrán himnusz]]
 
[[it:Shche ne vmerla Ukraina]]
 
[[ja:ウクライナの国歌]]
 
[[ko:우크라이나의 국가]]
 
[[la:Hymnus Ucrainae]]
 
[[mk:Ще не вмерла Україна]]
 
[[pl:Hymn Ukrainy]]
 
[[pt:Hino nacional da Ucrânia]]
 
[[ru:Гимн Украины]]
 
[[sr:Химна Украјине]]
 
[[sv:Sjtje ne vmerla Ukraina]]
 
[[uk:Державний Гімн України]]
 
[[vi:Shche ne vmerla Ukraina]]
 
[[zh:乌克兰国歌]]
 

Latest revision as of 02:23, 9 Грязника 2021

Михайло Вербицкой, баюн леполада хвалопесни.

Створенне украинской хвалопесни бирьот зачало с осени 1862 года. Украинской народознайка, фолклорист, вершун Павло Платонович Чубинской пишет верш "Ешшо Украина не задохла", какому в перьодках жеребилося изделатьса народной, а насполя и державной хвалопесней украинсково народа. Прокин етово верша посередь украинодружных стаечек, не вдолге заводиненных в Вобчесво, сдеялса мигом. Однако, ужо 20 грязника тово ж года кочень боронильников кнезь Долгоруков дает расчереденне выслать Чубинсково «за шкодну йогынтовку на мыслы простолюдьов» на прожыванне в Архангельську губернию под догляд боронилки.

Перва публикацыя верша П. Чубинсково была во львовском срочнике "Мета", 1863, № 4. Получив прокин в Глубневой Украине, батяншыковой верш не айдел мимо мнемання и верных деячьов тово времьони. Водин из них, батя Михайло (Вербицкий), ешшо и ведомой сослогальник свово времи, увлочонной вершом Павла Чубинського, пишет леполад до ньово. Впервораз натамженной в 1863, а с нотами — в 1865; впервораз зачал корыстоватьса как державна хвалопесня в 1917 годе. В 1917-1920 "Ешшо Украина не задохла" как заводинна державна хвалопесня коновшынно не была ухрящена, корыстовалися и дружны хвалопесни. 15 сечня 1992 леполадна черня Державной хвалопесни была ухрящена Вершовным Вечем Украины, про чо было написано и в Матьороуставе Украины. Однако, токо 6 берьозозола 2003 года Вершовно ВечеУкраины одобрил Кон «Про Державну хвалопесню Украины», предложонной перьодседальником Левонидом Кучмою. Конотьосьолом выдвигалося ухрястить как Державну хвалопесню Народну хвалопесню на леполад Михайла Вербицково со словами токо первово куплета и припева песни Павла Чубинсково «Ешшо Украина не задохла». В то само времьо перва гранеска хвалопесни, толковно с выдвигоном перьодседальника, буит зычать как «Ешшо Украины не задохла ни слава, ни воля». Етот кон поддоржоли 334 народных целовальников, супротив высказались 46 из 433, чо зарегисрировались гля голосовання. Не бирали участь в голосованне хагаралы Соцкатаницы и Браткатаницы. С приматтем етово кона Стаття 20 Матьороустава Украины прибрела вершонной вид. Народна хвалопесня на леполад М. Вербицково получила слова, нонеча примьонны коном.


Державна Хвалопесня Украины (пред коном Украины "Про Державну Хвалопесню Украины" 6 берьозола 2003 года)

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
слова - П. Чубинской
леполад - М.Вербицкой


Державна Хвалопесня Украины

"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Припев:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".


Кон Украины "Про Державну Хвалопесню Украины"

Стаття 1. Державной Хвалопесни Украины есь народна хвалопесня на леполад М. Вербицково со словами першово куплета и припевом твора П. Чубинсково в такой черни:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Припев:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

Стаття 2. Становить, чо верьховны деи вобчодержавново значення зачинаютса и кончаютса выконанньом Державной Хвалопесни Украины.

Леполадно выконанньо Державной Хвалопесни Украины деетса во времьо проведення офицыйных державных йослолов и дружных дейов.

Стаття 3. Хаення Державной Хвалопесни Украины волокьот ответнось, предзырену коном.

Стаття 4. Етот Кон набирает истовительноси со дня з дня евонной публикацыи.


г. Киев, 6 берьозола 2003 года
Перьодседальник Украины Л.КУЧМА
N 602-IV

Нешни сусельги

Commons-logo.svg
ВикиХоронилишше ешшо имает мультимеддя на кодолу: